БЕЗ ПРИКРАС

Молодість безпечно день свій проживає, Життя все попереду – часу аж за край. Зрілість час цінує, їй не вистачає Доби, що несеться, ніби водограй. Неквапливо мудрість смакує хвилини. Життя – це дарунок, цінуй кожну мить! Журна лине пісня, сумна, лебедина, Зачувши, серденько від того щемить… Життя поки бавить, несу людям радість. Шаную відведений долею час. В дорогу візьму любов, віру і мудрість, Буття розуміння, як є – без прикрас. Нехай же мій досвід росточком привʼється, знайде своє місце у душах дітей. Промінчиком світлим, зернятком озветься, В серцях покоління красивих людей.