Поезія
МИ – ЛЮДИ!!!
Час зупинитись, задуматись треба!!!
Проблем вистачає на власній землі!!!
Стільки смертей!!! Нема місця на небі!!!
Ангели просять – дорослі й малі!!!
Ми люди – розумні створіння планети.
Земля нам довірила блага і час.
Облиште ви зброю, насилля, ракети!!!
Щоб вогник життя на Землі не погас!!!
Довіримо долю рукам, інтелекту.
Земля не витримує, діяти час!!!
Кричить зсередини нам голос інстинкту,
Життя має квітнути ще й після нас!!!