Поезія
ПРОСТИ НАС, БОЖЕ
Світлі мрії і надії у душах плекайте!
Тих, хто ранив ненароком, щиро вибачайте.
Знаєм – грішні, завинили. Пробач, Святий Боже!
Та чи серця Матерів вибачити зможуть?
Смерті наших діточок, рідної кровини…
Матір Божа, втамуй біль від втрати дитини!
Ґрунт тікає із – під ніг, сенс життя втрачає…
Як їм жити бідним, Боже? Підкажи, як знаєш.
Вибач нас, в спільному горі, як тут пробачати?
Господи, одна надія – на твій суд віддати.
Знаю, буде справедливим! Ти нас не лишай!
За жорстокість нелюдську катів покарай.
Хай вдихне вільно Вкраїна, заквітне в садах.
Мир прийде, заколосяться жита на полях.
Благослови душі добром, щоб не стало зла.
Віра в правду і любов – все ж перемогла!