Поезія
ВАРТА
Чотири роки — вік солідний!
Я розширяю кругозір.
Довкола все в біноклі видно,
Залитий сонцем кличе двір.
Кросівки взув, у них не тісно.
Як кораблі пливуть по травах.
Татусь шукатиме їх, звісно…
Але, то буде інша справа.
У небі сонечко сміється,
Чатує варта на посту!
І птахом синім прапор вʼється,
Не бійся, мамо — я росту!