ЯБЛУЧНИЙ СПАС…

Яблучний Спас, гуляють діти, сонце… Господній храм освячує дари. Біжить дитина з яблучком в долонці, В цю мить…Ракета падає згори… Зникає все в диму, життя і радість… Душа летить, простягши рученята. Їй не відомі варварство , ненависть. Упало яблучко, і не дістати… За що така ненависть їх мордує? Що Україна спокою немає… Роzія мирну землю бомбардує, Сіє розруху і людей вбиває. Скільки вже горя наробили, болі! Гірка ця чаша – випита до дна! Наша земля прагне другої долі! Ми – хлібороби й мрія в нас одна: Землю батьків благословить хлібами, Під мирним небом мріяти і жити. Ніколи ми не будемо рабами! Бо Неньку щиро вміємо любити. Світ ще вагається, спостерігає… Обачно зважує, аналізує… Без зброї Україна знемагає. Надія, що планета нас почує. І діями (поради тут безсилі) Прийде на поміч, бо ми всі під Богом. Зажевріє нам мир на небосхилі.. Безцінна нам – дієва допомога. Спільноту Світу просимо – врятуйте! Земля байдужості вам не пробачить. Подайте руку, часу не марнуйте! Де світло правди руSьким розтлумачить!