ВЕСНУ ВИКЛИКАЮ

Ходить півень по подвірʼї, важно роздивляється. Бачить – горобець в калюжі миється, купається. -Що ти робиш, мокре пірʼя? Ще зима надворі! Наморжуєшся, намокнеш та накличеш хворі. Горобʼя, знай, чистить пірʼя: -Тепло буде, знаю… На СтрІтення купаюся, Весну викликаю. Похлюпаюсь ще й напʼюся з калюжі водиці. Щоби ранню Весну – красну зустріть, як годиться.