ШИЄ МАМА ВИШИВАНКУ

З давніх давен,із роду в рід В країні так ведеться. Вишиванка, як оберіг, У спадок дістається. Символ краси, душі політ, Шитво наше квітує. Мудрість рече споконвіків, Що краса світ врятує. Шила ненька, укладала, У візерунки душу. Роду нашого традицій Ніколи не порушу. Вдіну білу вишиванку І вінок швиденько, Посміхнуся у люстерко, Ну яка ж я гарненька! Приспів: Спозараночку на ґанку Шила мама вишиванку. Щоб цвіла я, наче квітка, І щасливою була. Квітнуть маки і волошки, Колосків пшениці трошки. Цвіт калини для дитини Із душі,як з джерела.